Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (14) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Ганженко Н$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 11 Представлено документи з 1 до 11 |
|||
| 1. | 
Аніщенко Ю. В. Геогустинні властивості геологічного розрізу Оболонської астроблеми [Електронний ресурс] / Ю. В. Аніщенко, Н. С. Ганженко, В. В. Омельченко. // Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. - 2012. - № 3. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvif_2012_3_5 На території Дніпровсько-Донецької западини на сучасному етапі розвитку геологорозвідувальних робіт основні перспективи приросту промислових запасів вуглеводнів пов'язують з виявленням нових типів потенційно нафтогазоносних об'єктів. Виходячи з досвіду закордонних дослідників, одним з таких типів є тектонічні структури, які утворилися під час удару великих метеоритів - астроблеми або імпактні структури. У багатьох випадках вони містять родовища різноманітних корисних копалин, у тому числі й вуглеводнів. На сьогодні на території України діагностовано 8 імпактних структур. Однією з найбільш перспективних астроблем є Оболонська імпактна структура, розташована в межах південного борту ДДЗ (північний схил Українського кристалічного щита). Попри наявність великого обсягу результатів різноманітних досліджень визначення детальної глибинної будови Оболонської площі є надзвичайно складною проблемою, яка ще остаточно не вирішена. Ефективним шляхом розв'язання цієї проблеми, враховуючи значний обсяг проведених тут різних геолого-геофізичних, геохімічних та інших видів пошуково-розвідувальних досліджень, є створення просторової фізико-геологічної моделі площі, узгодженої з усією наявною нформацією. Проаналізовано особливості розподілу геогустинних властивостей різновікових відкладів у межах основних літолого-стратиграфічних комплексів Оболонської астроблеми, що є необхідним елементом параметричного забезпечення подальшого вивчення особливостей геологічної будови даної території. | ||
| 2. | 
Аніщенко Ю. В. Формування апріорної просторової моделі Оболонської площі на основі сейсмогравітаційного моделювання [Електронний ресурс] / Ю. В. Аніщенко, Н. С. Ганженко, Т. О. Федченко, Я. М. Кропивницький. // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. - 2012. - № 4. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rrngr_2012_4_7 На сьогодні у світовій практиці нафтогазової геології значну частину досліджень спрямовано на пошук та розвідку таких типів об'єктів, які раніше не привертали уваги спеціалістів галузі. До них відносяться так звані імпактні структури або астроблеми - тектонічні структури, які утворилися у результаті метеоритного бомбардування земної поверхні. У багатьох випадках з місцями їх падіння пов'язані сукупчення родовищ різноманітних корисних копалин, у тому числі й вуглеводневих. Промислова нафтогазоносність таких структур встановлена по всьому світі. В межах теріторії України відомо вісім імпактних структур. Оболонська імпактна структура (астроблема) розташована на території Південного борту Дніпровсько-Донецької западини. У дослідженнях значної кількості фахівців з нафтогазової геології України вона розглянута як високоперспективна у нафтогазовому відношенні. На даній території, починаючи з 60-х років XX ст., проводилися геологічні, геофізичні, геохімічні та інші дослідження. Наявність значного обсягу різноманітної геолого-геофізичної інформації є підгрунтям для вирішення актуальної проблеми пошуків та розвідки нових умов для розміщення покладів нафти і газу на теріторії Дніпровсько-Донецької западини на основі детального вивчення глибинної будови Оболонської астроблеми. Ефективним шляхом вирішення цієї задачі є створення інтегральної фізико-геологічної моделі Оболонської площі. Наведено характеристику вихідних даних та досліджено способи формування геолого-геофізичної моделі Оболонської площі на основі використання матеріалів свердловинної та площинної сейсморозвідки. | ||
| 3. | 
Петровський О. П. Застосування інтегрального просторового геолого-геофізичного моделювання для уточнення особливостей геологічної будови Магдалинівської западини [Електронний ресурс] / О. П. Петровський, С. О. Слободянюк, Н. С. Ганженко, Т. О. Федченко, О. М. Онищук // Геоінформатика. - 2013. - № 4. - С. 33-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geoinf_2013_4_6 На основі технології інтегральної інтерпретації комплексу гравіметричних та інших геолого-геофізичних даних створено інтегральну просторову геогустинну модель Магдалинівської площі і виділено ділянки поширення відкладів з покращеними колекторськими властивостями. | ||
| 4. | 
Розловська С. Є. Зіставлення різних способів визначення коефіцієнта пористості теригенних колекторів з врахуванням глинистості за даними акустичного каротажу [Електронний ресурс] / С. Є. Розловська, Н. С. Ганженко, К. І. Муц // Геодинаміка. - 2013. - № 1. - С. 154-159. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geod_2013_1_20 Розглянуто різні способи визначення коефіцієнта відкритої пористості теригенних колекторів із урахуванням глинистості за даними акустичного каротажу. Визначені коефіцієнти пористості за цими способами та за петрофізичними зв'язками зіставлено з результатами досліджень кернового матеріалу. Для порівняння величин коефіцієнта пористості використано апарат математичної статистики з метою систематизації одержаної інформації та оцінки характеристик розподілу цієї величини. | ||
| 5. |
Петровський О. П. Особливості будови соляних штоків центральної частини Дніпровсько-Донецької западини за даними просторового інтегрального геолого-геофізичного моделюванняї [Електронний ресурс] / О. П. Петровський, Н. С. Ганженко, О. Ю. Зейкан // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. - 2011. - № 1. - С. 40-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rrngr_2011_1_7 Наведено результати вивчення регіональних особливостей будови соляних штоків центральної частині Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) за даними просторового інтегрального геолого-геофізичного моделювання. Актуальність даної роботи зумовлена тим, що в геологічній будові центральної частини ДДЗ соляна тектоніка відіграє істотну роль у процесі формування різного типу пасток для покладів нафти та газу. Їх пошуки в приштокових зонах соляних штоків є одним із реальних напрямків приросту запасів вуглеводневої сировини. Створення інтегральної геолого-геофізичної моделі глибинної будови центральної частини ДДЗ, яка кількісно та якісно узгоджена з усіма наявними геолого-геофізичними даними, забезпечило можливість вивчення за характером просторової зміни геогустинних властивостей регіональних особливостей будови соляних штоків. Проілюстровано процес відокремлення зон розущільнення, пов'язаних безпосередньо з наявністю соляних об'єктів, від зон пониженої густини навколо штоку, які є потенційно перспективними у нафтогазовому відношенні. Наведено результати ранжування соляних об'єктів за характером зміни їх геогустинних властивостей із глибиною. | ||
| 6. |
Петровський О. П. Принципи створення просторової геогустинної моделі глибинної будови центральної частини Дніпровсько-Донецької западини [Електронний ресурс] / О. П. Петровський, О. Ю. Зейкан, Н. С. Ганженко // Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. - 2011. - № 1. - С. 9-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvif_2011_1_3 Зазначено, що на території Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) на сучасному етапі розвитку геологорозвідувальних робіт основні перспективи приросту промислових запасів вуглеводнів пов'язуються з різноманітними неантіклінальними та комбінованими пастками різного генезису. Звідси є очевидною актуальність проведення цілеспрямованих пошуків нафти та газу в межах центральної частини ДДЗ, де можуть бути відкриті нові, в т.ч. і значні за запасами їх поклади. Ефективним шляхом визначення першочергових напрямків майбутніх пошуково-розвідувальних робіт, враховуючи значний обсяг проведених тут раніше різних геолого-геофізичних досліджень, є створення просторової фізико-геологічної моделі площі, узгодженої з усією наявною інформацією. Наведено принципи аналізу та вибору комплексу геолого-геофізичних матеріалів, способи їх формалізації відповідно до вимог "Технології інтегральної інтерпретації комплексу геолого-геофізичних даних при пошуках і розвідці нафтових і газових родовищ" і комп'ютеризованої системи GCIS. Важливою особливістю даної системи є можливість інтеграції різнотипної інформації в межах єдиної тривимірної геолого-геофізичної моделі площі. Наведено приклади конкретних матеріалів, на підставі яких створено апріорну просторову цифрову модель території досліджень. Дана модель є основою для вирішення оберненої просторової задачі гравіметрії, в результаті якої буде надалі одержано просторовий розподіл геогустинних властивостей гірських порід у межах різних стратиграфічних рівнів площі досліджень і проведено їх геологічну інтерпретацію з метою пошуку пасток вуглеводнів різного морфологічного типу. | ||
| 7. |
Анищенко Ю. В. Оболонская астроблема: применение 3D геомоделирования и инверсии для решения вопроса нефтегазоносности [Електронний ресурс] / Ю. В. Анищенко, Т. А. Федченко, Н. С. Ганженко, А. П. Петровский // Геодинаміка. - 2013. - № 2. - С. 81-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geod_2013_2_28 | ||
| 8. |
Кухар Н. П. Застосування геофізичних методів для пошуків, розвідки і розробки природного газу зі сланцевих порід [Електронний ресурс] / Н. П. Кухар, О. П. Петровський, Н. С. Ганженко // Геодинаміка. - 2013. - № 2. - С. 195-197. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geod_2013_2_66 | ||
| 9. | 
Федченко Т. А. Глубинное строение Оболонской астроблемы по результатам пространственного интегрального сейсмогравитационного моделирования [Електронний ресурс] / Т. А. Федченко, Ю. В. Анищенко, Н. С. Ганженко, А. П. Петровский // Геофизический журнал. - 2015. - Т. 37, № 3. - С. 153-162. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2015_37_3_11 Виконано просторове сейсмогравітаційне моделювання глибинної будови Оболонської западини. Одержані результати підтвердили існуюче припущення про формування западини, як імпактної структури. Особливості поведінки густинних властивостей порід фундаменту надали змогу уточнити його тектонічну будову і речовинний склад, а також встановити місця ймовірного падіння 2-х частин метеоритного тіла. | ||
| 10. | 
Ганженко Н. С. Застосування методу Монте-Карло для оцінки ємності порового простору прогнозних нафтогазоперспективних ділянок Оболонської астроблеми [Електронний ресурс] / Н. С. Ганженко, Т. О. Федченко, Д. О. Петровський, Ю. В. Аніщенко // Нафтогазова галузь України. - 2015. - № 2. - С. 9-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ngu_2015_2_4 | ||
| 11. | 
Габльовський Б. Б. Моделювання сейсмічних ефектів при зміні фізичних властивостей геологічного середовища на прикладі Одеського газового родовища [Електронний ресурс] / Б. Б. Габльовський, Н. С. Ганженко, С. Є. Розловська // Нафтогазова енергетика. - 2022. - № 1. - С. 15-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nge_2022_1_3 Наведено методику та результати сейсмічного моделювання, виконаного на прикладі Одеського газового родовища, розташованого у межах північно-західного шельфу Чорного моря Південного нафтогазоносного регіону України з метою оцінки можливості застосування сейсмічного моніторингу при розробці та експлуатації нафтогазових родовищ. Геологічна будова Одеського газового родовища дозволяє наочно продемонструвати характер зміни динамічних характеристик сейсмічного запису при зміні фізичних властивостей геологічного середовища. Для оцінки сейсмічних ефектів проведено моделювання часових розрізів для двох моделей середовищ із різними значеннями пористості, виконано аналіз зміни форми сигналів, розраховано часовий зсув між максимальними значеннями амплітуд у межах продуктивних відкладів, обчислено коефіцієнти відбиття поздовжньої хвилі при нормальному падінні променя та за перетворенням Гільберта розраховано миттєві фази, амплітуди та миттєві частоти сейсмічного запису. Проведені дослідження дозволяють зробити висновки щодо ступеня контрастності динамічних характеристик сейсмічного запису та можливості їх застосування для моніторингу стану нафтогазових родовищ. За результатами моделювання встановлено, що зміна пористості у різних продуктивних горизонтах Одеського газового родовища має різне відображення у сейсмічному полі. Зокрема, для контролю фізичного стану продуктивних горизонтів ВП та НП більш інформативним індикатором є часовий зсув, продуктивного горизонту Е-1 - миттєва амплітуда. Вибір індикатора залежить від сейсмогеологічних умов конкретного родовища чи ділянки досліджень, а залучення динамічних характеристик хвильового поля при рішенні задач сейсмічного моніторингу вимагає високої якості експериментальної (або польової) сейсморозвідувальної інформації. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |